ПЛАКАТ МОЖНА ПРИДБАТИ В МИСТЕЦЬКІЙ КРАМНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ-ЗАПОВІДНИКА УКРАЇНСЬКОГО ГОНЧАРСТВА В ОПІШНОМУ

Відвідайте
Меморіальний музей-садибу всесвітньо відомої гончарки
ОЛЕКСАНДРИ
СЕЛЮЧЕНКО

 

Відвідайте
НАЦІОНАЛЬНИЙ
МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК
УКРАЇНСЬКОГО ГОНЧАРСТВА
В ОПІШНОМУ


Пошивайли

// Ханко В. Словник мистців Полтавщини. – Полтава: ВАТ «Видавництво
«Полтава», 2002. – С.157-158

1 I 2 I 3 I 4 I 5 I 6 I 7 I 9 I 10 I 11
ПОШИВАЙЛИ - відома родина укр. гончарів з XVIII ст. у містечку Опішне, виготовляють традиційний кухонний, столовий і святковий посуд, народну іграшку та скульптуру.

З роду П: Тарас (жив наприкінці XIX - поч. XX ст.), посудник; його дружина Килина (?-1930), малювальниця і майстриня свистунців; їхній син Ничипір (1880-1936), посудник; син останнього Гаврило (25.ІІІ/7.IV 1909-24.I 1991), член СХУ, заслужений майстер народної творчості УРСР з 1989. Вчився у батька і місцевій керамічній школі (1937) при промартілі «Художній керамік», де працював
усе життя; експонент виставок у Болгарії (1958), Ташкенті (1965), Алмати (1966), Брюсселі (1968), Вільнюсі (1971, 1975), Велико-Тирново (1976), виставки-ярмарку в Лейпцигу (1959).
Гаврило П. виготовляв посуд, фігурні посудини, в т. ч. «баранів» (1973), дитячі іграшки (1970-80-і), народну скульптуру - «Козаки» (1972), «Вершники» (1984).

Дружина Гаврила П. - Явдоха (уроджена Бородавка, 1/14.III 1909 - 27.IV 1994) розмальовувала його вироби, разом створили єдиний в Опішному приватний музей виробів місцевих народних гончарів і народного мистецтва.

Їхній син Микола (27.V 1930), член НСХУ і НСМНМУ, заслужений майстер народної творчості України з 1988, лауреат премії ім. І. Нечуя-Левицького з 1995. Учився в батька, закінчив Веприцьке сільське училище механізації (1956), з 1958 працював у промартілі і на заводі «Художній керамік»; експонент виставок за межами України - у Москві (з 1970), Вільнюсі (1971, 1975), Велико-Тирново (1976), Загребі (1979) та ін. З його робіт -посуд, декоративна і тематична пластика, пов'язана із сільським життям: «Орач» і «Тракторист» (обидві - 1974), «На базар» (1979), «баран» і «звірюка» (обидві - 1970).
Вироби й твори Гаврила, Явдохи й Миколи П. зберігаються у багатьох музеях України та за її межами.

Син Миколи - Олесь (Олександр) (6.ХІ 1958), етнограф, доктор історичних наук; 1981 закінчив Київський державний педінститут, генеральний директор Державного музею-заповідника укр. гончарства в Опішному (з 1986), автор монографії «Етнографія українського гончарства Лівобережної України» (1993), інших видань. З роду П.: Федір (1875-1950), вироби якого зберігаються в Музеї етнографії в Петербурзі.


Гаврило, Явдоха і Олесь Пошивайли
в родинному музеї.
Опішне. 1989


© Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. © Юрко Пошивайло
opishne_museum@poltava.ukrtel.net

Hosted by uCoz