|
«Саме тут усвідомлюєш, що така скромна
оселя, де жили і творили прості, звичайні, а дивовижно
талановиті люди, робить велику славу нашій духовності,
нашій культурі, нашій країні. Щира вдячність тим, хто
береже минуле як запоруку майбутнього»
Василь
Романчишин,
заступник Міністра культури і мистецтв України (Київ)
«Твори Пошивайлів – дивовижні квіти,
що народилися з народних пісень, ніколи не зів’януть».
Петро
Осадчук,
поет, перекладач, критик (Київ)
«Я щасливий дід: сього дня я побував
у цій святій оселі з онуком – Ігорем Павленком... Нехай
не одразу, але дійде ж таки до молодого серця його вдячність
до того народу, з якого він вийшов у наш непростий світ,
у той світ, який не раз був подивований простими творцями,
які своїм обдаруванням творили мистецькі дива на віки
і для всього людства».
Валерій
Павленко,
культуролог (Київ)
«Я особисто в такому раї гончарної кераміки
вперше».
Іван
Гончар,
Заслужений працівник культури України
(Новодністровськ, Чернівеччина)
«Родинна хата – це найбільше багатство
Роду! Слава Богу! Опішне має славетну родину Пошивайлів:
Бачите, Пра-Берегиня бабцю Дуню, є в Опішному музей,
про який Ви стільки мріяли. Є Ваше Родинне Гончарське
Гніздо!.. Нехай береже Господь цю Господню хату»
Антоніна
Листопад,
поетеса, член Національної спілки письменників України,
лауреат Премії імені Василя Стуса,
лауреат Премії імені Олени Пчілки (Краснодон)
«Нехай ніколи не заростає стежка до
цієї священної господи, де жило-творило славетне подружжя
Пошивайлів, у душі якого палало горнило великої народної
Любові; в тому горнилі випалювався неповторний світ
українського безсмертя».
Петро
Засенко,
поет, перекладач (Київ)
«Настоящему мастеру не нужен свет, он
сам сияет изнутри.Спасибо Вам за это. Род Пошивайло
– самый гончарный род на Украине»
А.
Рашкевич-Щербаков
(Харків) |
