Відвідайте
Меморіальний
музей-садибу всесвітньо відомої гончарки
ОЛЕКСАНДРИ
СЕЛЮЧЕНКО
Відвідайте
НАЦІОНАЛЬНИЙ
МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК
УКРАЇНСЬКОГО ГОНЧАРСТВА
В ОПІШНОМУ
|
|
Пошивайли
// Ханко В. Словник мистців Полтавщини.
– Полтава: ВАТ «Видавництво
«Полтава», 2002. – С.157-158
|
|
ПОШИВАЙЛИ
- відома родина укр. гончарів з XVIII ст. у містечку Опішне,
виготовляють традиційний кухонний, столовий і святковий
посуд, народну іграшку та скульптуру.
З роду П: Тарас (жив наприкінці XIX - поч. XX ст.), посудник;
його дружина Килина (?-1930), малювальниця і майстриня
свистунців; їхній син Ничипір (1880-1936), посудник; син
останнього Гаврило (25.ІІІ/7.IV 1909-24.I 1991), член
СХУ, заслужений майстер народної творчості УРСР з 1989.
Вчився у батька і місцевій керамічній школі (1937) при
промартілі «Художній керамік», де працював
усе життя; експонент виставок у Болгарії (1958), Ташкенті
(1965), Алмати (1966), Брюсселі (1968), Вільнюсі (1971,
1975), Велико-Тирново (1976), виставки-ярмарку в Лейпцигу
(1959).
Гаврило П. виготовляв посуд, фігурні посудини, в т. ч.
«баранів» (1973), дитячі іграшки (1970-80-і), народну
скульптуру - «Козаки» (1972), «Вершники» (1984).
Дружина Гаврила П. - Явдоха (уроджена Бородавка, 1/14.III
1909 - 27.IV 1994) розмальовувала його вироби, разом створили
єдиний в Опішному приватний музей виробів місцевих народних
гончарів і народного мистецтва.
Їхній син Микола (27.V 1930), член НСХУ і НСМНМУ, заслужений
майстер народної творчості України з 1988, лауреат премії
ім. І. Нечуя-Левицького з 1995. Учився в батька, закінчив
Веприцьке сільське училище механізації (1956), з 1958
працював у промартілі і на заводі «Художній керамік»;
експонент виставок за межами України - у Москві (з 1970),
Вільнюсі (1971, 1975), Велико-Тирново (1976), Загребі
(1979) та ін. З його робіт -посуд, декоративна і тематична
пластика, пов'язана із сільським життям: «Орач» і «Тракторист»
(обидві - 1974), «На базар» (1979), «баран» і «звірюка»
(обидві - 1970).
Вироби й твори Гаврила, Явдохи й Миколи П. зберігаються
у багатьох музеях України та за її межами.
Син Миколи - Олесь (Олександр) (6.ХІ 1958), етнограф,
доктор історичних наук; 1981 закінчив Київський державний
педінститут, генеральний директор Державного музею-заповідника
укр. гончарства в Опішному (з 1986), автор монографії
«Етнографія українського гончарства Лівобережної України»
(1993), інших видань. З роду П.: Федір (1875-1950), вироби
якого зберігаються в Музеї етнографії в Петербурзі.
|
Гаврило,
Явдоха і Олесь Пошивайли
в родинному музеї.
Опішне. 1989
|
|
|
